Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Озерова Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Прилипко В. А. Стан здоров`я та якість медичного забезпечення населення радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, М. М. Морозова, О. О. Петриченко, Ю. Ю. Озерова // Гігієна населених місць. - 2013. - Вип. 61. - С. 343-351. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gnm_2013_61_58 | ||
| 2. | 
Озерова Ю. Ю. Експертна оцінка лікувально-профілактичних заходів на території зони гарантованого добровільного відселення [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Озерова, В. А. Прилипко, А. А. Мишковська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 133-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_16 Мета дослідження - експертна оцінка реалізації лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я населення зони добровільного гарантованого відселення з урахуванням обмежень дії положень окремих статей Законів України з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У процесі дослідження було застосовано опитування з використанням методу експертних оцінок. Сформовано групу фахівців 3-х рівнів (державний, обласний, районний) зайнятих у сфері ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Вимогами відбору були досвід роботи за фахом не менш, ніж 10 років, відповідний профіль та посада. Для одержання первинних емпіричних даних було застосовано просте упорядкування значень, їх парне чи послідовне порівняння. За оцінками експертів організаційна робота Кабінету Міністрів та міністерств, що зайняті під час розв'язання проблем ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в останні роки є малоефективною. Зменшується використання коштів з Фонду для реалізації заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення. Не існує одностайності серед експертів щодо обмежень дії окремих статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що стосуються принципів соціального захисту й організації медичної допомоги населенню, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Висновки: у процесі розв'язання соціальних і медичних проблем наслідків Чорнобильської катастрофи Верховна Рада України тривалий час не приймає концептуально нових змін в законодавчій базі з цього питання, а тільки обмежує дії великої кількості статей існуючих законів, що були прийняті у 1991 р. Останнє загострює соціальну напругу в суспільстві та руйнує зв'язок "громадянин-держава". Сформувалась крайня необхідність проведення всебічної громадської експертизи існуючих законів із залученням до "круглого столу" фахівців різного спрямування для обгрунтування проектів законів. | ||
| 3. | 
Прилипко В. А. Соціально-психологічний стан населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях, у віддалений період Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, О. О. Петриченко, Ю. Ю. Озерова // Україна. Здоров'я нації. - 2011. - № 2. - С. 22-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2011_2_5 Проведено соціально-психологічний моніторинг якості життя населення, яке постійно мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Встановлено причинно-наслідкові зв'язки між соціо-еколого-економічними факторами умов життя та соціально-психологічним станом мешканців цих територій. | ||
| 4. | 
Прилипко В. А. Соціальні та медико-організаційні питання захисту населення зони спостереження АЕС [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, О. О. Петриченко, Ю. Ю. Озерова, О. В. Коцюбинський // Український радіологічний журнал. - 2016. - Т. 24, вип. 2. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2016_24_2_6 Мета дослідження - вивчити стан соціального самопочуття та громадську думку щодо медичного забезпечення населення зони спостереження та готовність медичних закладів до надання спеціалізованої медичної допомоги на випадок надзвичайних ситуацій (НС) на атомних електростанціях (АЕС). Вивчено соціальні умови життя населення зони спостереження Рівненської АЕС (РАЕС) з використанням соціологічних методів дослідження, тесту Інтегрального індексу соціального самопочуття. У ході опитування працездатного населення застосован безповторний імовірнісний відбір. Вибіркова сукупність опитаних складала 220 людей з помилкою вибірки 6,7 %. Для вивчення готовності медичних закладів до надання спеціалізованої медичної допомоги на випадок НС на АЕС застосовано метод експертного оцінювання. Сформовано 5 груп експертів (78 осіб), які несуть відповідальність за стан радіаційного захисту різних груп населення зони спостереження РАЕС. У питаннях розроблених анкет застосовано різні шкали оцінок: номінальну, порядкову та інтервальну. Під час їх обробки використано статистичні та математичні методи, які призначені для аналізу нечислової інформації. Загальний показник стану соціального самопочуття населення в зоні спостереження становить 53,40 бала з 100 можливих. Результати тестування міського та сільського населення різниці між ними не виявили. Виявлено достовірну пряму кореляційну залежність між рівнем соціального самопочуття та суб'єктивною оцінкою екологічної ситуації на території проживання та рівнем добробуту. Негативно впливають на стан соціального самопочуття соціально-політична сфера, соціальної безпеки та сфера соціальних відносин. За даними громадської думки найбільші скарги у населення викликають забезпечення необхідними ліками, вартість медичних препаратів, забезпеченість якісним діагностичним обладнанням медичних закладів, компетентність лікарів. Експерти посередньо (3 бали за шкали від 1 до 5 балів) оцінюють наявність на балансі медичних закладів техніки, медичного майна і профілактичних медичних препаратів, необхідних для використання на випадок НС. У місті-супутнику АЕС найвищий рівень забезпеченості засобами захисту населення відноситься до препаратів стабільного йоду та респіраторів (4,54 і 3,54 бала відповідно, за шкали від 1 до 5 балів). Менша забезпеченість аптечками і засобами індивідуального захисту. У сільській місцевості, за оцінками експертів, забезпеченість препаратами стабільного йоду, засобами індивідуального захисту, аптечками складає 2 бали із 5. Забезпеченість респіраторами складає 1,5 бала. Зроблено висновки, що захисні заходи на випадок НС у зоні спостереження РАЕС реалізуються згідно з планами робіт для повсякденного функціонування в зоні спостереження та для режиму НС. Зміна джерел фінансування в останні роки та його скорочення призвели до зменшення статей фінансування, пов'язаних із готовністю медичних закладів зони спостереження надавати спеціалізовану медичну допомогу населенню на випадок НС. | ||
| 5. | 
Прилипко В. А. Інформаційна складова радіаційного захисту населення зони спостереження АЕС [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, Ю. Ю. Озерова, П. Ф. Кратик, К. К. Шевченко, І. В. Бондаренко, М. М. Морозова // Довкілля та здоров'я. - 2016. - № 4. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2016_4_7 | ||
| 6. |
Прилипко В. А. Соціальні умови життя населення зони спостереження Рівненської атомної електростанції [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, Ю. Ю. Озерова, М. М. Морозова, К. К. Шевченко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 136-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_13 Мета дослідження - визначення основних чинників формування соціального самопочуття населення зони спостереження Рівненської АЕС. В роботі використано соціологічні, соціально-гігієнічні та математичні методи дослідження (порівняння узагальнених характеристик ознак: відносні величини, середні; вияв взаємодій факторів між собою за допомогою парної кореляції (r)). Для проведення соціологічного опитування населення було розроблено анкету з самостійними блоками питань: вивчення умов життя через рівень достатності десяти основних сфер життєдіяльності; оцінка задоволеності якістю життя в матеріально-побутовій сфері та складові - статті витрат сімейного бюджету; рівень задоволеності медичним обслуговуванням; Тест інтегрального індексу Соціального Самопочуття (ІІСС). Вибіркова сукупність репрезентативна за статтю та віком для населення зони спостереження Рівненської АЕС і складає 220 чоловік з помилкою вибірки 6,7 %. За результатами соціологічного опитування негативно впливають на стан соціального самопочуття низька достатність в сферах: соціально-політичній, соціальної безпеки та соціальних відносин. Більше половини населення не відчуває соціально-економічної компенсації ризику від діяльності РАЕС у своєму повсякденному житті. Загальний показник задоволеності рекреаційно-культурною сферою наближений до середнього показника, що може опосередковано свідчити про позитивний вплив дотацій в соціальну інфраструктуру зони спостереження АЕС. Разом з тим, задоволеність населення в необхідній медичній допомозі надзвичайно низька, як і на всій території України, що пов'язано з рядом факторів: недостатньою кількістю спеціалістів, забезпеченням необхідними ліками, високою вартістю медичних препаратів. Висновки: перелік пільг і компенсацій, пов'язаних з мешканням поблизу діючої РАЕС, потребує удосконалення та узгодження з місцевими громадами, а їх впровадження і постійної інформаційної підтримки. Встановлено зв'язки між сферами, що несуть головне навантаження у формуванні соціального самопочуття, та оцінкою екологічної ситуації, сприйняттям радіаційної ситуації, можливістю виникнення надзвичайних ситуацій соціально-політичного, техногенного та природного характеру. Чим більша впевненість респондентів у благополуччі екологічного стану проживання, тим вищий у них рівень соціального комфорту. | ||
| 7. |
Прилипко В. А. Соціальна захищеність та медичне забезпечення працездатного населення зони спостереження атомних електростанцій [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, Ю. Ю. Озерова, О. В. Коцюбинський, М. М. Морозова, О. О. Петриченко, І. В. Бондаренко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 147-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_12 Мета роботи - вивчення стану задоволеності населення зони спостереження АЕС окремими складовими якості життя: соціальна захищеність, медичне забезпечення, соціально-економічна компенсація ризику. Проведено соціологічне дослідження з вивчення громадської думки щодо складових якості життя населення зони спостереження (ЗС) АЕС. Розроблено анкету, що мала самостійні блоки питань. Під час опитування населення був застосований безповторний імовірнісний відбір. Вибіркову сукупність розраховано, виходячи із загальної чисельності населення, яке мешкає в ЗС АЕС. Похибка вибірки не перевищує 7,0 %. Проведено порівняльну оцінку відповідей різних груп працездатного населення з питань соціальної безпеки, медичного забезпечення, соціально-економічної компенсації ризику й аналіз статистичних даних щодо ресурсного потенціалу медичного закладу міста-супутника АЕС за 2011 - 2015 рр. Стан безпеки та захищеності оцінюється на рівні нижче за середній. Документи, що регламентують безпеку життя населення в ЗС АЕС, не надають їм впевненості у своїй захищеності. Оцінка ймовірності техногенних аварій вища у міського населення та залежить від рівня освіти. Стан державної охорони здоров'я за досліджуваними параметрами оцінено на низькому та середньому рівні. Серед видів медичної допомоги вимагають поліпшення: забезпечення необхідними медичними препаратами; профілактичні огляди, диспансеризація; робота швидкої медичної допомоги; медико-психологічна допомога. Ресурсний потенціал спеціалізованої медико-санітарної частини міста супутника АЕС за останні 5 років суттєво не змінився. Висновки: низька оцінка населенням ЗС ефективності роботи закладів охорони здоров'я визначається комплексом чинників, частина яких лежить у площині соціально-економічних проблем держави. Пріоритет вибору прямих субвенцій у населення ЗС залежить від місця мешкання та професії. В Україні положення щодо соціальної безпеки, захищеності та медичного забезпечення населення зон спостереження АЕС, не співвідносяться з Європейськими стандартами і вимагають доопрацювання. | ||
| 8. |
Прилипко В. А. Задоволеність сферами якості життя населення зони спостереження атомної електростанції [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, Ю. Ю. Озерова // Environment & health. - 2018. - № 1. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2018_1_6 | ||
| 9. |
Прилипко В. А. Вплив діяльності Рівненської АЕС на природне та соціальне середовище зони спостереження [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, М. М. Морозова, І. В. Бондаренко, О. О. Петриченко, О. М. Романенко, К. К. Туз, Ю. Ю. Озерова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2019. - Вип. 24. - С. 131-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2019_24_10 Мета роботи - оцінка впливу діяльності Рівненської атомної електростанції (РАЕС) на навколишнє середовище зони спостереження (ЗС) за показниками екологічного та радіаційного моніторингів в динаміці 2011 - 2017 рр. як складової системи радіаційної безпеки. Для оцінки навколишнього середовища ЗС виробничого підприємства "Рівненська АЕС" було проведено аналіз даних географічних і природних особливостей її території. Оцінка екологічної та радіаційної ситуації ЗС проведена за даними систем моніторингів "РАЕС" і ряду державних установ Рівненської області в динаміці 2011 - 2017 рр.. Вивчено думку населення ЗС щодо впливу РАЕС на навколишнє середовище. Вибіркову сукупність опитаних розраховано, виходячи із загальної чисельності населення, яке мешкає в ЗС, похибка вибірки не перевищувала 7,0 %. Дані соціологічного опитування населення було обчислено за допомогою статистичних програм. Радіаційний вплив РАЕС на довкілля пов'язаний з викидами та скидами радіоактивних речовин, утворених у виробничому циклі. В динаміці сумарний індекс скиду радіонуклідів до р. Стир, починаючи з 2011 р., має виражену тенденцію до зниження з 2,11 до 0,18 %. Максимальні концентрації радіонуклідів (<$E nothing sup 60 roman Co>, <$E nothing sup 137 roman Cs>) в трьох точках відбору проб по течії річки Стир в динаміці 2011 - 2016 рр. складають близько тисячних відсотка, а <$E nothing sup 131 roman I> - сотих відсотка від допустимого значення за Нормами радіаційної безпеки України. Викиди інертних радіоактивних газів, довгоживучих нуклідів в атмосферне повітря до ліміту викидів складають менше 0,2 %, викиди йоду - 0,01 %. Середні концентрації радіонуклідів в атмосферному повітрі населених пунктів ЗС РАЕС не перевищують гранично допустимих концентрацій (ГДК). Концентрації хімічних забруднюючих речовин у скидах РАЕС до р. Стир в динаміці 2012 - 2017 рр. не перевищували гранично допустимих концентрацій. Сумісні скиди комунальних підприємств ЗС та РАЕС обумовлюють в р. Стир підвищений вміст показника біохімічного споживання кисню, амонію сольового, значення яких перевищували нормативи ГДК для водойм рибогосподарського використання. Перевищення ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі поселень за досліджуваними забруднюючими речовинами не спостерігалось. За даними опитування населення головними факторами, що визначають екологічну ситуацію за місцем проживання, є радіаційне забруднення територій внаслідок аварії на ЧАЕС та діяльність РАЕС, що обумовлює відчуття тривожності. Встановлені коефіцієнти кореляції між показником тривожності та оцінками екологічної ситуації населенням. Висновки: вміст радіонуклідів у викидах і скидах, утворених у виробничому циклі РАЕС в умовах повсякдення, не перевищує допустимих величин НРБУ-97. Основними джерелами забруднення хімічними речовинами поверхневих водойм в ЗС є сумісні скиди колективних господарств і РАЕС. Більш високий коефіцієнт кореляції між показниками тривоги і соматизації та показником сфери довкілля у сільського населення порівняно з міським. Комбінована дія екологічних, радіаційних і психологічних чинників на населення ЗС РАЕС обумовлює необхідність вивчення стану здоров'я останнього. | ||
| 10. |
Прилипко В. А. Захворюваність населення зони спостереження АЕС та радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, М. М. Морозова, О. О. Петриченко, Ю. Ю. Озерова, О. В. Коцюбинський // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2018. - Вип. 23. - С. 188-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2018_23_15 Мета роботи - порівняльний аналіз рівня захворюваності дітей віком 0 - 17 років та дорослого населення зони спостереження (ЗС) Рівненської АЕС (РАЕС) із рівнем захворюваності відповідних груп населення радіоактивно забруднених територій (РЗТ) на основі інтегральних показників. Вивчено захворюваність населення ЗС РАЕС (Володимирецький, Маневицький райони, м. Вараш) та РЗТ (Березнівський і Камінь Каширський р-ни) за даними офіційної статистики за 2016 р. Масив даних містить дані захворюваності (усі хвороби) та за класами хвороб дітей та дорослих у перерахунку на 1000 відповідного населення Рівненської та Волинської областей. Аналіз захворюваності дитячого та дорослого населення також було проведено за методиками: метод "перцентль-профіль", метод з урахуванням вікових коефіцієнтів захворюваності, метод суми місць. Для розрахунків було використано математико-статистичні та програмно-технологічні можливості програми Microsoft Office Excel 2007. Аналіз показників захворюваності дітей ЗС РАЕС у 2016 р. свідчить про найнижчий рівень захворюваності у дітей м. Вараш. На РЗТ показники захворюваності дітей віком 0 - 17 років вищі у порівнянні з показниками захворюваності дітей ЗС АЕС. Порівняльний аналіз показників захворюваності дорослих ЗС РАЕС свідчить про нижчий рівень захворюваності за класами у дорослих Маневицького району у порівнянні з Володимирецьким р-ном і м. Вараш. Показники захворюваності дорослих вищі на РЗТ у порівнянні з показниками захворюваності дорослих ЗС АЕС. Висновки: за результатами методики "перцентль-профіль" досліджувані території було розподілено на 2 групи за рівнем загальної захворюваності нижче та вище середнього рівня. Рівні захворюваності дитячого та дорослого населення за місцем мешкання було розподілено по-різному. Методика використання вікових коефіцієнтів захворюваності надала змогу визначити частки, які припадають на дитячу та дорослу захворюваність на досліджуваних територіях. За досліджуваними територіями найменшу частку у загальній захворюваності складають діти м. Вараш (21,0 %) ЗС. Найвищу частку складають діти Володимирецького району ЗС (49,0 %). Найвищий рівень захворюваності (усі хвороби) дорослого населення спостерігається у Камінь-Каширському районі (РЗТ), а дитячого - у Березнівському районі (РЗТ). Найнижчий рівень загальної захворюваності дорослого населення спостерігається у Володимирецькому районі, а дитячого населення - у м. Вараш, що відносяться до ЗС РАЕС. | ||
| 11. |
Озерова Ю. Ю. Соціальні ризики проживання поблизу діючих АЕС за результатами соціологічного дослідження [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Озерова, В. А. Прилипко // Environment & health. - 2020. - № 3. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2020_3_8 | ||
| 12. |
Прилипко В. А. Екологічні детермінанти у формуванні ставлення населення до розвитку атомної енергетики [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, М. М. Морозова, І. В. Бондаренко, О. О. Пелюх, Ю. Ю. Озерова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2020. - Вип. 25. - С. 249-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2020_25_15 Мета роботи - визначення основних екологічних детермінант, що формують відгук соціального середовища на діяльність атомних електростанцій. Соціологічне опитування проводили в зоні спостереження (ЗС) Южно-Української АЕС (ЮУАЕС). Під час опитування населення було застосовано безповторний ймовірнісний відбір. Вибіркова сукупність респондентів населення ЗС ЮУАЕС складала 322 людини, де похибка вибірки становила 5,4 % за довірчого інтервалу 95,0 %. Для оцінки показників якості життя та занепокоєності застосовували порядкову 5-бальну шкалу вимірювання, а для інших питань - номінальні шкали вимірювання. Під час опитування було враховано всі вікові групи населення від 20 до 65 років. У процесі роботи було використано соціально-гігієнічні, соціологічні, статистичні та математичні методи дослідження (відносні величини, середні; достовірність парних відмінностей за критерієм Ст'юдента (t). Рівень сприйняття радіаційного ризику населенням ЗС АЕС є найнижчим серед респондентів міст-супутників Рівненської АЕС (РАЕС) і ЮУАЕС у порівнянні з населенням сільських населених пунктів та міст ЗС. Серед чинників, що формують екологічну загрозу для населення ЗС як наслідок діяльності АЕС, детермінантою є збереження і вивезення радіоактивних відходів. Соціальними чинниками, що визначають оцінку екологічної безпеки діяльності АЕС, є робота на АЕС і місце мешкання, стать, вік, рівень освіти населення та ін. Сформований у населення України "ІЧ-образ" екологічної катастрофи, внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від місця мешкання на території України, впливає на поведінку, формування планів і оцінки, особливо населення, яке мешкає поряд з об'єктами і джерелами іонізуючого випромінювання. Висновок: чинне законодавство, що регламентує взаємовідносини між діючими АЕС та громадами, на території яких вони розташовані, потребує вдосконалення, керуючись основним принципом екологічного громадського здоров'я - соціальної справедливості - право людини на здорове довкілля: населені пункти ЗС (громади) отримують кошти на компенсацію ризику мешкання за дотримання певних правил безпеки для збереження здоров'я. Правове регулювання і постійна поінформованість населення - основні напрямки для формування адекватних оцінок. | ||
| 13. |
Прилипко В. А. Здоров'я в системі цінностей населення зон спостереження атомних електростанцій [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, Ю. Ю. Озерова, І. В. Бондаренко, М. М. Морозова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2021. - Вип. 26. - С. 219–234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2021_26_13 | ||
| 14. |
Прилипко В. А. Довоєнний стан інформаційного забезпечення населення зон спостереження з питань безпеки об’єктів ядерної енергетики [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, Ю. Ю. Озерова, М. М. Морозова, І. В. Бондаренко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2022. - Вип. 27. - С. 188–202. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2022_27_13 | ||
| 15. |
Прилипко В. А. Динаміка викидів та скидів радіонуклідів у природне середовище зони спостереження Південноукраїнської АЕС [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, М. М. Морозова, Ю. Ю. Озерова, А. В. Гришан, О. О. Пелюх // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2023. - Вип. 28. - С. 158-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2023_28_11 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |